Лист № 182/1-4 від 28.12.2021 ВРУ щодо зауважень до проекту Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо дотримання розумних строків кримінального провадження) (реєстр. № 6454 від 20.12.2021)

28.12.2021
Вихідні реквізити: 
Вих. № 182/1-4 від 28.12.2021
Відправник: 
ІнАУ, Інтернет Асоціація України
Отримувач: 
ВРУ, Верховна Рада України

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань правоохоронної діяльності

ІОНУШАСУ С.К.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань правової політики

КОСТІНУ А.Є.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань інтеграції України до Європейського Союзу

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань антикорупційної політики

РАДІНІЙ А.О.

 

Копії на адреси:

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань цифрової трансформації

КРЯЧКУ М.В.

 

Народним депутатам України

Іоновій М.М.

Бондару М.Л.

Федині С.Р.

Фріз І.В.

Піпа Н.Р.

Васильченко Г.І.

Шараськін А.А.

Бобровській С.А.

 

Співголові депутатської фракції

ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

ГЕРАСИМОВУ А.В.

 

Співголові депутатської фракції

ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

Голові депутатської фракції Політичної партії «ГОЛОС»

ЖЕЛЕЗНЯКУ Я.І.

Вих. № 182/1-4

від 28.12.2021

 

Щодо зауважень до проекту Закону

(№ 6454 від 20.12.2021)

 

Інтернет Асоціація України, яка об’єднує понад 230 підприємств галузі інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

 

20 грудня 2021 року у Верховній Раді України за № 6454 зареєстровано проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо дотримання розумних строків кримінального провадження) (далі – проект Закону), ініціаторами якого є народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М. та інші.

Як зазначається у Пояснювальній записці, проект Закону покликаний оптимізувати вітчизняний кримінальний процес, забезпечити більш послідовне впровадження розумних строків кримінального провадження у норми КПК України та унеможливити зловживання процесуальними правами обвинувачених і їх захисників. Також, на думку ініціаторів, проект Закону спрямований на законодавче забезпечення дотримання правоохоронними і судовими органами розумних строків здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень з метою унеможливлення випадків штучного затягування процесу розслідування злочинів.

ІнАУ поділяє ідею ініціаторів проекту Закону щодо удосконалення законодавства задля безумовного дотримання розумних строків у кримінальних провадженнях. Проте, такі майбутні законодавчі положення не повинні мати наслідком порушення прав та законних інтересів осіб, в т.ч., які не є учасниками кримінальних проваджень, а тим більше, за умов недосконалої вітчизняної правоохоронної системи, про що суспільство майже щодня довідується із загальнодоступних джерел інформації.

Так, на думку ініціаторів проекту Закону, враховуючи, що тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку полягає саме в отриманні копії такої інформації, адекватним вважають запропоноване у статті 159 КПК України спрощення порядку її отримання на підставі лише постанови прокурора. З метою забезпечення невідкладного здійснення тимчасового вилучення речей і документів також пропонується доповнити КПК України новою статтею 164-1, в якій врегулювати, що слідчий, прокурор має право, до постановлення ухвали слідчого судді про надання доступу до речей і документів, у невідкладних випадках, пов’язаних із недопущенням знищення речей і документів, отримати доступ до них, за умови, що проникнення до житла чи іншого володіння здійснюється за зафіксованою на матеріальному носії добровільною згодою власника чи володільця. У такому випадку слідчий, прокурор має здійснити власними електронно-технічними засобами вилучення копій документів чи інформації, про що складається відповідний протокол. Невідкладно після здійснення таких дій прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний звернутися з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 163 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для отримання доступу до речей і документів без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання, встановлені внаслідок такого тимчасового доступу до речей і документів докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу, а речі повертаються особі, у якої їх було вилучено.

Ініціатори проекту Закону переконливо вважають, що саме це сприятиме дотриманню розумних строків слідства.

Насправді ж, ініціаторами проекту Закону змінами до КПК України запропоновано позасудовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку та до інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, наслідком чого, в першу чергу, будуть порушені права людей, в т.ч. і які гарантовані Конституцією України.

Також, у Пояснювальній записці не розкрито, як саме такі зміни до КПК України (а саме, до ст.159 та доповнення статтею 164-1) впливатимуть на дотримання слідчими розумних строків у досудових розслідуваннях. Не наведено й жодних фактів того, що на практиці, тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку саме на підставі ухвали слідчого судді, суду якимось чином впливає на строки досудового розслідування. І що таке «вмотивована постанова прокурора» у запропонованих змінах до КПК Украни?

Відтак, на наше переконання та за відсутності достатнього обґрунтування у Пояснювальній записці до проекту Закону, пропозиції внесення зміни до ст. 159 та доповнення статтею 164-1 КПК України, є необґрунтованими та суб’єктивними.

Варто було б і нагадати про те, наскільки у 2017 році позитивно у країні було прийнято зміни до КПК України під піар-назвами «Маски-шоу стоп!». І тільки прийняттям цих змін до КПК України було зупинено тотальні протиправні порушення прав бізнесу правоохоронними структурами.

ІнАУ переконливо постійно нагадує у своїх зверненнях до чиновників усіх рівнів та інстанцій про те, що тимчасовий доступ до електронних пристроїв повинен здійснюватися без їх вилучення шляхом зняття копії інформації, що в них міститься та виключно на підставі рішення суду/ухвали слідчого судді.  

Звертаємо увагу й на те, що у статті 162 КПК України визначено перелік охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, до якого, зокрема, належать конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; особисте листування особи та інші записи особистого характеру; інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних. Стаття 162 КПК України кореспондується зі статтями 31 та 32 Конституції України.

На наше переконання ініціатива зміни до ст. 159 та доповнення статтею 164-1 КПК України, окрім невідповідності статтями 31 та 32 Конституції України, суперечить і статтям 8 та 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованій Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, з доповненнями.

До того ж, ми переконані, що спрощення доступу до серверів, навпаки, надасть додаткові важелі тим силам в середовищі правоохоронців, які не зацікавлені в європейському майбутньому України.

 

Враховуючи вищенаведене, задля недопущення кроків у напрямі перетворення України на поліцейську державу, при розгляді проекту Закону вашим комітетом, просимо врахувати надані у цьому листі зауваження та прийняти висновок, яким рекомендувати виключити із тексту проекту Закону зміни до статті 159 та доповнення статтею 164-1 КПК України, як такі, що суперечать національному законодавству, матимуть наслідком порушення прав та законних інтересів як суб’єктів господарювання, так і людей, та не матимуть наслідком досягнення мети, яку поставили ініціатори проекту Закону при його розробленні.

 

Крім цього, вважаємо доцільним звернути Вашу увагу й на те, що проектом Закону передбачається внесення низки змін до КПК України, що стосуються відмови від інституту понятих у кримінальному провадженні (зміни до статей 3, 66, 104, 223 Кодексу). Натомість, пропонується фіксація тільки за допомогою технічних засобів чи здійснення безперервного аудіо- та відеозапису ходу проведення. Разом з цим ініціаторами проекту Закону не пропонуються положення щодо забезпечення захисту цих технічних засобів від неможливості незаконного втручання в них з метою зміни вмісту даних або їх втрати. Інакше, наслідком, наприклад, втрата запису певної слідчої дії, матиме наслідок, аж до призупинення досудового розслідування, а то і його припинення.

Тому, зміни до статей 3, 66, 104, 223  КПК України потребують суттєвого доопрацювання.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                           Олександр Савчук