Лист № 113/1-12 від 26.07.2021 ВРУ щодо пропозицій до проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України (реєстр. № 5431 від 27.04.2021)

26.07.2021
Вихідні реквізити
Вих. № 113/1-12 від 26.07.2021

Голові Верховної Ради України

РАЗУМКОВУ Д.О.

 

Голові депутатської фракції

ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»

АРАХАМІЇ Д.Г.

 

Співголові депутатської фракції

ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

ГЕРАСИМОВУ А.В.

 

Співголові депутатської фракції

ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

Співголові депутатської фракції

Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ»

БОЙКУ Ю.А.

 

Співголові депутатської фракції

Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ»

РАБІНОВИЧУ В.З.

 

Голові депутатської фракції політичної партії

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «БАТЬКІВЩИНА»

ТИМОШЕНКО Ю.В.

 

Голові депутатської фракції

ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ГОЛОС»

ЖЕЛЕЗНЯКУ Я.І.

 

Співголові депутатської групи

«ПАРТІЯ «ЗА МАЙБУТНЄ»

БОНДАРЮ В.В.

 

Співголові депутатської групи

«ПАРТІЯ «ЗА МАЙБУТНЄ»

БАТЕНКУ Т.І.

 

Голові депутатської групи «ДОВІРА»

КУЛІНІЧУ О.І.

 

Голові Комітету Верховної Ради України

з питань економічного розвитку

НАТАЛУСІ Д.А.

Вих. № 113/1-12

від 26.07.2021

 

Щодо проекту Закону про внесення змін

до деяких законодавчих актів України

щодо вдосконалення діяльності

Антимонопольного комітету України

(реєстр. № 5431 від 27.04.2021)

 

Інтернет Асоціація України (далі – ІнАУ), до складу якої входить понад 220 суб’єктів господарювання України у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, висловлює Вам свою повагу та звертається з приводу наступного.

13 червня 2021 року Верховною Радою України у першому читанні прийнято проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України (реєстр № 5431 від 27.04.2021) (далі – проект Закону), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Наталухою Д.А. та іншими. Як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону, то його положення передбачають проведення реформи законодавства про захист економічної конкуренції, та у зв’язку з цим вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України, посилення інституційної спроможності Антимонопольного комітету України та розроблений відповідно до вимог статті 256 Угоди про Асоціацію.

Слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі – Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

А, відповідно до статті 3 Закону, основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

контролю за концентрацією, узгодженими діями суб’єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій;

сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель;

проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Тобто, державний орган – Антимонопольний комітет України – по суті є «цивільною» установою, діяльність якого має бути направлена на формування та реалізацію конкурентної політики.

Натомість, внаслідок запропонованих у проекті Закону змін до Закону, Закону України «Про захист економічної конкуренції», ГПК України буде створено фактично нікому не підконтрольний у виконанні своїх повноважень з необмеженими функціями «каральний» орган. При чому, пропонується Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням надати повноваження з функціями силових органів – безперешкодний доступ до комп’ютерів, засобів електронної комунікації та зберігання інформації, серверів, сейфів, робочих місць працівників тощо незалежно від їх місцезнаходження, накладати арешт або вилучати предмети чи інші носії інформації, оригінали або засвідчені копії документів, опломбовувати (опечатувати) приміщення, системи комунікації чи місця зберігання інформації, проводити огляд приміщень та інших володінь суб'єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю. І це при тому, що ані в діючих законах, ані в запропонованих змінах до законів не встановлюється, що фахівці, які будуть виконувати зазначені функції, повинні мати спеціальну підготовку, освіту (юридичну, у сфері телекомунікацій тощо) та навики виконувати такі дії. Таким чином зарані закладається підґрунтя того, що некваліфіковані та ненавчені до проведення слідчо-розшуковий дій працівники державного органу або будуть вчиняти дії, направлені на порушення прав та законних інтересів бізнесових структур, фізичних осіб, або закладається корупційна складова для отримання неправомірних вигод. Слід зазначити, що розробники проекту Закону фактично проігнорували та не внесли до проекту Закону важливі норми, які б визначали механізми виконання таких дій, їх етапність, випадки, коли, можливо, це дійсно є необхідним, чіткі строки, наприклад, строки накладення арешту на майно, строки опломбування (опечатування) приміщення, процедури оскарження суб’єктами господарювання, фізичними особами неправомірних, незаконних дій як органів Антимонопольного комітету України, так і окремо працівників, які вчиняють неправомірні чи-то незаконні дії тощо. З логіки розробників проекту Закону виходить так, що навіть при вчиненні суб’єктом господарювання ненавмисно інформаційного порушення, діяльність такого суб’єкта господарювання може бути зупинена на невизначений строк. Проте, відповідальність як відповідний орган Антимонопольного комітету України (бо є колегіальним органом), так і конкретна посадова особа не нестимуть.

 Тому, на наше переконання, вважаємо, що більшість новацій у проекті Закону має антидержавницький характер, бо надаються неконтрольовані та невластиві повноваження державному органу, не встановлюються способи захисту особами їх порушених прав тощо та направлені проти діяльності українського бізнесу.

Хочемо також принагідно нагадати, що доволі тривалий період прогресивні правники країни, галузеві асоціації відстоювали встановлення правових механізмів щодо недопущення безпідставного втручання в діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій, недопущення втручання в засоби електронної комунікації, сервери, інше телекомунікаційне обладнання операторів, провайдерів телекомунікацій і фактично відносне полегшення у законодавчому полі здобуто внаслідок внесення законодавчих змін під гаслом «Маски-шоу СТОП!», в т.ч. до Кримінального процесуального кодексу України. Наразі, розробники проекту Закону пропонують необмежені повноваження для Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, працівників цих органів, наслідком чого знову будуть неправомірні та незаконні втручання в діяльність, в т.ч. операторів, провайдерів телекомунікацій.

Принагідно хочемо звернути увагу й на ті факти, що на сьогодні, як на наш погляд, органи Антимонопольного комітету України у неправовий, незаконний спосіб вимагають від операторів, провайдерів телекомунікацій інформацію про споживачів телекомунікаційних послуг, факти надання телекомунікаційних послуг, ІР-адреси.

Стаття 31 Конституції України кожному гарантує таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Тобто, як бачимо, без рішення суду інформація від оператора, провайдера телекомунікацій про споживачів телекомунікаційних послуг, факти надання телекомунікаційних послуг, ІР-адреси не може бути отримана Антимонопольним комітетом України.

Оскільки супроводжувальні документи до проекту Закону не розкривають причину та мету, то, як мінімум, видаються дивними пропозиції розробників проекту Закону надати право працівникам органів Антимонопольного комітету України приходити «з перевірками» в неробочий час до фізичних осіб, які можуть мати (або взагалі не мати) відношення до суб’єкта господарювання, який підозрюється у вчиненні порушення законодавства про захист економічної конкуренції. І, знову ж таки, в разі вчинення інформаційного порушення, яке не має жодного впливу на стан конкуренції на будь якому ринку (!). Такі пропозиції у проекті Закону розцінюємо нічим іншим як корупційну складову та елементи тиску на суб’єктів господарювання. І взагалі, чим викликана доцільність викликати фактично «на допити» працівників суб’єктів господарювання, а в разі якщо такі не з’являться до органу Антимонопольного комітету України (а в проекті Закону не зважається навіть на те, що це може бути поважною причиною), то такі дії вже суб’єкта господарювання визнаватимуться порушенням законодавства про захист економічної конкуренції – неявка посадових осіб, працівників та представників суб’єктів господарювання на виклик органів Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення строки для надання пояснень, які стосуються розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (доповнення до статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Ще більш дивним, оскільки не зрозуміло, яке відношення взагалі має до наведення ладу на товарних ринках, сприяння розвитку добросовісної конкуренції тощо матиме факт визнання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дія у вигляді самочинного розпломбування (розпечатування) приміщень, систем комунікації чи місць зберігання інформації, опломбованих (опечатаних) працівниками Антимонопольного комітету України, його територіального відділення. Цим положенням також запропоновано доповнити статтю 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Оскільки Закон України «Про Антимонопольний комітет України» було прийнято Верховною Радою України ще в 1993 році, очевидно, його положення потребують оновлення з огляду на зміни законодавства, що відбулись за цей період, зміни господарських відносин, розвиток товарних ринків тощо. Проте, запропоновані проектом Закону зміни ніяким чином, на наш погляд, не матимуть наслідком ефективність розслідувань справ, ефективного державного впливу та реагування на проблемні питання, які існують на товарних ринках, в т.ч. і в телекомунікаційній сфері.

Враховуючи наведене, вважаємо, що проект Закону потребує суттєвого доопрацювання та просимо не підтримувати наступні зміни до таких норм законів:

  • пункти 4-1, 7, 19 статті 7, пункти 3 та 5 статті 15, пункти 5, 7 та 9 статті 16, пункти 3, 4, 6 та 8 статті 17, статті 22, 22-1 та 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»;
  • частина третя статті 36, частина четверта статті 37, частини п’ята, шоста та сьома статті 44, статті 44-1 та 50, частина одинадцята статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;
  • астина друга статті 2 та частина четверта статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»;
  • доповнення частинами другою та третьою статті 248 та статті 252-1, 252-2 ГПК України.

 

З повагою

Голова Правління Інтернет Асоціації України                                                                                                А. Пятніков